УЗАГАЛЬНЕННЯ НА ТЕМУ:
«ПРО СУДОВУ ПРАКТИКУ ЗАСТОСУВАННЯ
ТУЛЬЧИНСЬКИМ РАЙОННИМ СУДОМ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ЗЕМЕЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ПРИ РОЗГЛЯДІ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ ЗА 2013 РІК»
Згідно статистичний даних Тульчинського районного суду у 2013 році було розглянуто 8 цивільних справ категорії «Спори, що виникають із земельних правовідносин».
Предметом вирішення у 3 справах були вимоги про звільнення (повернення) самовільно зайнятої земельної ділянки, у 2 – про встановлення земельного сервітуту, у 1 – про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку, у 1 – про зобов’язання уповноважених органів виділити земельну ділянку, у 1 – про визнання недійсними державних актів на земельні ділянки.
По результатах розгляду справ постановлено 4 рішення про задоволення позовних вимог, 4 ухвали про залишення позовів без розгляду за заявою позивачів.
У строк до трьох місяців розглянуто 4 справи, до 6 місяців – 4 справи. 1 справа знаходилась в провадженні понад 1 рік.
1 рішення оскаржувалось в апеляційному порядку та було змінене.
Такі статистичні дані, аналіз вивчених справ свідчить про те, що вони вирішувались правильно, права осіб, які звертались до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів судом були захищені, а ухвалені по результатах вирішення спорів судові рішення були законними.
Деталізуємо розглянуті судом справи:
06.12.2012 року до суду надійшла заява ПАТ «Миронівський хлібопродукт» в особі відокремленого підрозділу «Птахофабрика «Вінницький бройлер» ПАТ «Миронівський Хлібопродукт» до Особа 1 про встановлення земельного сервітуту. Позовна заява відповідала вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України і 20.12.2012 року винесена ухвала про відкриття провадження у справі. 20.02.2013 року представником позивача подано заяву про залишення позову без розгляду і 21.02.2013 року суд своєю ухвалою залишив позовну заяву без розгляду.
В подальшому з аналогічним позовом до суду звернувся директор ПАТ «Зернопродукт МХП» в особі філії ПАТ «Зернопродукт МХП «Птахофабрика «Вінницький бройлер» до Особа 1. Позовна заява відповідала вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України і 01.04.2013 року винесена ухвала про відкриття провадження у справі. Відповідач Особа 1 неодноразово не з’являвся в судові засідання і 30.05.2013 року було постановлено заочне рішення про задоволення позовних вимог.
Також на розгляді перебувало 3 справи про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок: у двох випадках до суду із вказаними позовами звертався прокурор Тульчинського району в інтересах держави в особі Тульчинської РДА та сільських рад. Предметом цих позовів були земельні ділянки водних фондів, які використовували відповідачі в порушення вимог діючого законодавства, а саме без відповідних рішень органу виконавчої влади про передачу у власність або надання в користування. Вказані позовні заяви відповідали вимогам ст. ст. 119,120 ЦПК України і по ним були винесені ухвали про відкриття проваджень. В подальшому позовні заяви були задоволені. При розгляді одного позову відповідач позовні вимоги визнав та не заперечував проти задоволення вимог, оскільки земельна ділянка ним була звільнена. В іншій справі постановлено заочне рішення, яке в подальшому відповідач просив переглянути та скасувати, однак ухвалою суду заява відповідача була залишена без задоволення.
Ще одна справа, яка була розглянута судом з вимогою про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки містила також і вимогу про відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог чинного земельного законодавства. Позовна заява відповідала вимогам чинного законодавства, була оплачена судовим збором. Відповідачем було подано зустрічну позовну заяву, однак вона не відповідала вимогам ЦПК та не була оплачена судовим збором, недоліки він не усунув та позовна заява була йому повернута. Позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі. Відповідач не погоджуючись з рішенням суду подав апеляційну скаргу. Ухвалою апеляційного суду рішення було змінено.
Решта позовних заяв (3) були залишені без розгляду за заявами позивачів ще до початку судового розгляду.
Труднощів при вирішенні даної категорії справ у суддів Тульчинського районного суду не виникало.