Задати питання
flag Судова влада України

Правила внутрішнього трудового розпорядку в Тульчинському районному суді Вінницької області

ЗАТВЕРДЖЕНО

Зборами трудового колективу  

Тульчинського районного суду

від  18.09.2017  № 1

 

 

 

ПРАВИЛА

ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ В

ТУЛЬЧИНСЬКОМУ РАЙОННОМУ СУДІ

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІЇ

 

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку в Тульчинському районному суді   Вінницької області розроблені згідно положень статей Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України. 

 

1.2. Відповідно до положень статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

 

1.3. Правила внутрішнього трудового розпорядку спрямовані на забезпечення трудової дисципліни, раціонального використання робочого часу, підвищення якості й продуктивності праці шляхом свідомого і сумлінного виконання працівниками суду своїх трудових обов’язків.

 

1.4. Правила внутрішнього трудового розпорядку Тульчинського районного суду Вінницької області (далі – Правила) поширюються на суддів, працівників патронатної служби, осіб, які виконують функції обслуговування та робітників апарату суду. На державних службовців поширюються Правила внутрішнього службового розпорядку.

 

1.5. Для голови суду, суддів, помічників суддів Правила встановлюються з урахуванням Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції.

У суді повинен дотримуватися принцип незалежності суддів при здійсненні ними правосуддя.

 

1.6. Метою Правил внутрішнього трудового розпорядку є зміцнення трудової дисципліни, правильної організації праці, повне і раціональне використання робочого часу, підвищення якості і продуктивності праці. Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу.

 

1.7. Діяльність суддів, працівників патронатної служби, службовців та робітників апарату суду (далі - працівників суду) ґрунтується на таких основних принципах:

- служіння народу України;

- демократизму та законності;

- гуманізму і соціальної справедливості;

- пріоритету прав людини і громадянина;

- професіоналізму, компетентності, чесності, відданості справі;

- персональної відповідальності за виконання службових обов’язків і дисципліни;

- дотримання прав та законних інтересів підприємств, установ, об’єднань громадян.

 

 1.8. Усі питання, пов'язані із застосуванням Правил вирішуються головою суду та керівником апарату в межах наданих їм актами законодавства повноважень.

  

  1. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

 

2.1 Призначення (обрання) суддів та припинення їх повноважень здійснюється відповідно до положень статей Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексу законів про працю України.

 

2.2. Призначення на посаду та звільнення з посади помічника судді здійснюється відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закон України «Про державну службу», Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, Кодексу законів про працю України.

 

2.3. На підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади голова суду видає відповідний наказ.

 

2.4. Призначення на посади та звільнення з посад інших працівників суду здійснюється відповідно до положень діючого трудового законодавства України.

 

2.5. Працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору в установленому законом порядку. Працівники суду приймаються на роботу за трудовими договорами.

 

2.6.   Під час укладення трудового договору громадяни зобов'язані подати:

- паспорт;

- трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;

- диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;

- облікову картку платника податків (окрім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

- військовий квиток;

- подання судді та заяву (для працівників патронатної служби).

2.7. Прийом на роботу працівників апарату суду оформляється наказом керівника апарату, який оголошується працівнику під розписку.

 

2.8. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

 

2.9. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

 

2.10. Під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.   

 

2.11. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця, а під час прийому на роботу інших категорій працівників строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, - шести місяців.

 

2.12. Під час прийняття на роботу працівника або в разі переведення його в установленому порядку на іншу роботу необхідно:

- роз'яснити працівникові його права й обов'язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;

- ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією під розписку;

- визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

- проінструктувати працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.

 

2.13. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.

 

2.14. Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності у відділі кадрової роботи. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника апарату суду.

 

2.15. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством України та оформлюється наказом керівника апарату суду.

 

2.16. Працівник має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши керівника апарату письмово за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а адміністрація відповідно до статті 38 КЗпП України немає права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов'язана в день звільнення видати працівникові трудову книжку та повністю провести з ним розрахунок.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

 

2.17. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства України та з обов'язковим посиланням на відповідну норму закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.

 

2.18. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається у випадках, передбачених чинним законодавством.

 

2.19. Припинення трудового договору працівників апарату суду оформлюється наказом керівника апарату.

 

  1. ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ

 

3.1. Трудові права працівників передбачені Конституцією України, Кодексом законів про працю та іншими нормативно-правовими актами України.

Статус суддів, помічників суддів, забезпечення суддів передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

 

3.2. Обов’язки працівників визначені Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», чинним трудовим законодавством України, Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції та іншими нормативно-правовими актами України, відповідними посадовими інструкціями.

 

3.3. Коло обов'язків, що їх виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається чинним законодавством, положеннями про структурні підрозділи суду та посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку, Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників.

 

  1. ОСНОВНІ ОБОВ'ЯЗКИ КЕРІВНИЦТВА СУДУ

 

4.1. Повноваження, обов’язки голови суду визначені положеннями статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів», чинним трудовим законодавством України. 

 

4.2. Повноваження, обов’язки керівника апарату суду та його заступника визначені положеннями статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про державну службу», чинним трудовим законодавством України, відповідними посадовими інструкціями.

 Керівник апарату суду зобов’язаний:

1) під час укладення трудового договору роз’яснити працівникові його права і обов’язки, проінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;

2) належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем;

3) забезпечити здорові та безпечні умови праці;

4) затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;

5) контролювати виконання працівниками вимог законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, застосувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;

6) неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;

7) постійно вдосконалювати організацію роботи суду, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників;

8) створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників.

 

  1. РОБОЧИЙ ЧАС І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ. ЧАС ВІДПОЧИНКУ.

 

5.1. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою та неділею.

 

5.2. Встановлено наступну тривалість щоденної роботи:

 

Дні тижня

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П’ятниця

Субота

Неділя

Початок роботи

08:00

08:00

08:00

08:00

08:00

 

 

вихідний

Обідня перерва

з 12:00 до 12:45

з 12:00 до 12:45

з 12:00 до 12:45

з 12:00 до 12:45

з 12:00 до 12:45

Закінчення роботи

17:00

17:00

17:00

17:00

15:45

 

Працівникам надається щодня перерва для відпочинку та харчування з 12:00 до 12:45. Перерва не включається в робочий час.

Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.

Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

 

5.3. Надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні, як правило, не допускається. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством України, за письмовим наказом керівника.

Робота у святкові, неробочі та вихідні дні компенсується у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов'язані за розпорядженням керівника з'являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства України.

 

5.4. Працівникам суду надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи та посади і заробітної плати.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів.

Працівникам надаються також інші щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України.

Порядок надання відпусток суддям визначається з урахуванням положень статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

 

5.5. Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується головою суду на кожен календарний рік  у грудні місяці. Графік складається з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності суду та особистих інтересів працівників та можливості їх відпочинку.

Графік доводиться до відома всіх працівників суду.

 

5.6. Надання відпусток працівникам апарату суду оформлюється на підставі наказу керівника апарату, суддям, керівнику апарату та його заступнику – на підставі наказу голови суду.

 

5.7. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

 

5.8. За рішенням голови суду судді можуть бути відкликані з відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишається, надається в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році.

Відкликання зі щорічної відпустки інших категорій працівників допускається за згодою працівника лише для відведення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна установи з додержанням вимог частини першої статті 79 КЗпП України та в інших випадках передбачених законодавством.

У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

 

5.9. Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв'язку з навчанням.

 

  1. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ В РОБОТІ

 

6.1. За зразкове виконання своїх обов'язків, тривалу та бездоганну роботу, новаторство у праці й інші досягнення в роботі можуть застосовуватись такі заохочення:

- оголошення подяки;

- преміювання;

- нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками державного органу;

 

6.2. Заохочення працівників апарату оголошуються, доводяться до відома працівника або всього колективу та заносяться до трудової книжки працівника.

 

  1. СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

7.1. Підстави та порядок застосування до суддів дисциплінарної відповідальності закріплено положеннями статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

 

7.2. За порушення трудової дисципліни, цих Правил до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення:

- догана;

- звільнення.

Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.

До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який ганьбить його як державного службовця, або дискредитує суд, можуть застосовуватись і такі заходи дисциплінарного впливу:

- зауваження;

- попередження про неповну службову відповідність;

- звільнення з посади державної служби.

 

7.3. Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником апарату та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розписку.

 

7.4. До застосування дисциплінарного стягнення керівник апарату суду повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.

 

7.5. Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо до працівників апарату суду за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

 

7.6. За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

 

7.7. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.             

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.